Дистанційне навчання. Мистецтво, 11 клас

Увага! Дорогі мої учні! По всіх темах, що проходимо дистанційно, мати стислий конспект і бути готовими до "Мистецької вікторини" по закінченні карантину. Будьте здорові! 

(Запитання та завдання надсилайте за ел. адресою: tori7.music@gmail.com )

Урок №61,62 (25.05 - 29.05)

Обов'язково!!!

ПІДСУМКОВЕ ТЕСТУВАННЯ

Пройти тести (у режимі - "тестування" , не на час), сфотографувати результат, надіслати на ел. пошту.

https://naurok.com.ua/test/pidsumkova-kontrolna-robota-z-mistectva-za-ii-semestr-11-klas-437902.html

Подорожуємо Україною

Урок №58,60 (18.05 - 22.05)

Північ України. У серці України

Урок №56,57 (12.05 - 15.05)

Західна Україна

Український Південь. Східна Україна

Творче завдання: розробити екскурсійний маршрут "Перлини Української землі" (у форматі word з ілюстративним матеріалом)

Упізнай міста України за фото-підказками

https://mamabook.com.ua/onlinetest/test-upiznayte-mista-ukraini-po-foto-y-pidkazkah/

Скульптура України (допомога при підготовці до ЗНО)

https://learningapps.org/watch?v=p0y63ynsk20&fbclid=IwAR1m3hcntSQ_9jAPYbb6-pZyq3bdwj2ppFrvEwhUqmAztxnvvIGQG09n_8s

Українські митці

https://learningapps.org/view1484131

Бароко і рококо в українському мистецтві

https://learningapps.org/view4606049

КІНОМИСТЕЦТВО УКРАЇНИ

Українське кіно

Урок №54, 55 (04.05 - 08.05)

УКРАЇНСЬКЕ КІНО

Розвиток українського кіно фактично розпочався ще у 1893 році, коли інженер Йосип Тимченко за два роки до братів Люм'єр розробив апарат «кінескоп» придатний для кінознімання та кінопроекції…

Перейти к документу Sway

Анімаційне кіно України

УКРАЇНСЬКА АНІМАЦІЯ

Візитною карткою української анімації став комедійний «козацький серіал» режисера Володимира Дахна, який складається з 9 короткометражних фільмів, створених на студії «Київнаукфільм»: «Як к…

Перейти к документу Sway

ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО УКРАЇНИ

Урок №52, 53 (27.04 - 30.04)

Сьогодні ми завітаємо до Мельпомени. Так, це одна із давньогрецьких муз, покровителька театру, муза трагедій. Зображується завжди в мантії театралів, з незмінною маскою в руках.

Поміркуємо!

Як ви розумієте висловлювання Маяковського? Чи погоджуєтесь з ним? Аргументуйте свою позицію.

«Театр — не дзеркало, а збільшувальне скло».

Володимир Маяковський

         З допомогою гри акторів робляться помітними недоліки людей. Вони іноді можуть досягати гігантських розмірів. Прийшовши в театр, люди переймаються незрівнянною грою акторів і виявляють власні вади. Найчастіше після постановки більшість глядачів відчувають себе оновленими і натхненними. Гра акторів змушує міркувати і про справжні людські цінності.

         З античних часів дійшли до нашого часу письмові свідчення про театри Ольвії, Херсонесу, Боспору. На теренах Північного Причорномор’я збереглися зображення масок, статуетки акторів. Театральні вистави були частиною святкового обряду на честь бога Діоніса. Про те, які твори ставили в театрах, достеменно невідомо.

         Архітектурні залишки амфітеатру археологам пощастило знайти лише в Херсонесі. За типом розташування у просторі він наслідував грецькі театральні споруди. В античному театрі література, музика і танці нероздільні: при виконанні трагедій і комедій хор з інструментальним акомпанементом відігравав роль коментатора подій, що відбувалися на сцені.

         Люди споконвіків не уявляли свого життя без різних видовищ. У синкретичному обрядовому фольклорі слов’ян нерозривно поєдналися слово, музика, танці, магічні ритуальні дії. Театр має нерозривний зв’язок із грою. В обрядовому пратеатрі вона розгортається мовби за попередньо розписаним сценарієм.

         Новорічний обряд «Водіння Кози» передбачав застосування спеціального костюма — вивернутого кожуха з міха, що одягав «актор». Колядники використовували маски, грим. Прообрази театрального реквізиту можна побачити в обрядових діях спалювання солом’яного опудала на Масницю, у заквітчаній стрічками Марені, яку топили в річці навесні, у прикрашанні хати солом’яним дідухом на Новий рік.

         Весняний обряд розігрувався просто неба і складався з ігор-хороводів з імітацією трудових процесів, рухів тварин: «Кривий танець», «Вербова дощечка», «Воротар», «Король», «Просо» та ін.

Сприймання музики.

Перегляд відеоматеріалу. Весняний обряд

         Перші професійні актори — скоморохи — в часи Київської Русі виступали як музиканти, танцюристи, акробати і перед народом, і перед князівською знаттю. Вистави скоморохів не потребували спеціального приміщення та обладнання, крім ширми, за якою актори перевдягалися, надівали маски, чіпляли бороди, вуса тощо. Носії розважального мистецтва гуртувалися в мандрівні ватаги й брали участь у різних святах. Найчастіше вулицями «водили козу», інколи — дресированих ведмедів, виступали на майданах зі сценками соціально-викривального змісту. Народ любив скоморохів за їхні дотепні дійства і складав про них пісні. Цікаво, що чимало сіл в Україні дістало назву Скоморохи, що підтверджує популярність цих мандрівних акторів.

Перегляд відеоматеріалу. Скоморохи - перші професійні актори

         На козацько-гетьманську добу припадає період розвитку українського шкільного театру. Його становлення відбувалося в Київській академії, колегіумах, братських школах. Згідно з програмою обов’язкових предметів — поетики й риторики — учні вчилися складати віршовані панегірики на різні теми. Їх приурочували до релігійних свят, днів пам’яті відомих духовних осіб, військових перемог. Ці декламації зазвичай виголошували гуртом в урочистому на півнаспівному тоні. Застосовували мінімальне оформлення: костюми, завіса, атрибути. Діалоги з елементами театралізації практикували і під час філософських диспутів для набуття учнями ораторської майстерності. Декламації та діалоги — джерело виникнення шкільної драми. Вистави супроводжували хоровим співом, інструментальною музикою.

         Принципи шкільної драми — трагедії, комедії, трагікомедії — обґрунтував реформатор українського барокового театру Феофан Прокопович (1681—1736). Драми для шкільного театру писали викладачі поетики. Проте учні не тільки розігрували готові п’єси, а й інколи брали участь у їх створенні, під час канікул влаштовували рекреаційні вистави просто неба.

         Шкільний репертуар складався переважно з різдвяних і великодніх драм, п’єс на історичні теми. Також із мораліте, що передбачало введення алегоричних дійових осіб із характерними атрибутами: Віра, Надія, Любов, Совість, Мудрість, Блаженство, Розум, Заздрість, Ворожнеча, Гнів, Фортуна. У цих творах сатиру автори спрямовували проти хабарництва, невігластва, розбещеності, жорстокості.

         Барокові риси шкільної драми проявились у контрастному зіставленні драматичного і комічного. Між актами серйозної драми, де звучала «книжна» мова, виконували жартівливі інтермедії, написані народною мовою.

Мистецька скарбничка

Інтермедія (лат. intermedia — «проміжна, середня») — невеличкий розважальний драматичний твір, який виконують між актами вистави.

         Сюжети зводилися до епізодів із побуту селян, козаків, студентів, нерідко — до суперечок двох персонажів (батько і син, українець і польський пан). Поступово інтермедія стала самостійним комедійним жанром.

         В інтермедіях грали «троїсті музики», з’являлися колоритні персонажі, наприкінці — сміливий Запорожець, який усіх перемагав. Цю ляльку народного захисника і улюбленця робили вищою за всі інші, одягали в яскравий український костюм. Поляки танцювали краков’як, Москаль — камаринську, Дід і Баба — козачок. Вони співали жартівливу пісню «Ой під вишнею, під черешнею». У такий спосіб музика емоційно підсилювала національну своєрідність образів.

Аналіз творів мистецтва

v Назвіть традиційний склад «троїстих музик».

         Із різдвяною шкільною драмою, що має давнє коріння в українській обрядовості, тісно пов’язаний національний ляльковий театр вертеп. Час виникнення його ще й досі точно не визначено, адже не розшукано текстів вертепних драм. Відомо, що в давнину студенти-мандрівники ходили під час різдвяних свят із вертепом селами і хуторами, заробляючи собі на хліб.

         Вертепна дія розігрувалась у великій дерев’яній скрині, поділеній на два (інколи три) поверхи. У підлозі сцени обох ярусів прорізували щілини, крізь які один чи два актори водили ляльок, закріплених на дротах. Будова скрині не випадкова: вона відповідала особливостям сюжету, що розгортався за двома лініями — релігійною і народною. На верхньому «небесному» поверсі відбувалася християнська драма-містерія про народження Христа, співали янгольські хори, канти, колядки. На нижньому «земному» — стояв трон царя Ірода, діяли Смерть, Чорт та ін.

Аналіз творів мистецтва

v Пригадайте, що ви знаєте про вертеп, його персонажів

Перегляд відеоматеріалу. Ляльковий театр вертеп

         На Галичині, Буковині й Закарпатті популярності набув так званий живий вертеп, в якому замість ляльок грали люди-актори.

         Початки драматичного театру зародилися в гетьманській столиці — Глухові. Тут діяла придворна акторська трупа гетьмана Лівобережної України Кирила Розумовського. Першою виставою в гетьманському палаці була комічна опера «Ізюмський ярмарок» (французькою мовою). На сцені ставили також опери італійських композиторів, комедії Мольєра.

         Перший український професійний театр був створений 1864 року у Львові при товаристві «Руська бесіда» і називався «Руський народний театр». Колектив, очолюваний Омеляном Бачинським, гастролював містами Галичини і Буковини з постановками п’єс українською мовою.

         Принципи реалізму і народності сповідували і втілювали у своїй культурно-просвітницькій діяльності фундатори українського класичного театру, іменованого пізніше «театром корифеїв»: Марко Кропивницький (1840—1910), Михайло Старицький (1840—1904), Іван Карпенко-Карий (1845—1907). Кожний із них вдало поєднував в одній особі літературний і акторський таланти з енергією громадського діяча.

Перегляд відеоматеріалу. Іван Карпенко-Карий

Аналіз творів мистецтва

v З уроків літератури пригадайте найвідоміші твори української драматургії ХІХ ст., щоб уявити домінантний репертуар театру корифеїв.

         Окрім згаданих вище фундаторів, театр корифеїв об’єднував плеяду видатних акторів, до яких належали також Микола Садовський (1856—1933), Панас Саксаганський (1859—1940) і Марія Заньковецька (1854—1934) — найяскравіша зірка в цьому сузір’ї.

Перегляд відеоматеріалу. Марія Заньковецька – зірка театру корифеїв

         Основою театру корифеїв, який об’єднував митців кількох поколінь, стала антреприза «батька української сцени» М. Кропивницького, створена в Єлисаветграді (нині — Кропивницький).

Мистецька скарбничка

         Антреприза(фр. entreprise, досл.: «підприємство») — форма організації театральної справи, у якій приватний підприємець збирає акторів для участі в спектаклі (на відміну від репертуарного театру з постійною трупою).

         В умовах заборони української мови і культури він наважився поставити в Кременчуці «Наталку Полтавку» І.Котляревського. Виступи трупи М. Кропивницького в Києві мали величезний резонанс у колі української інтелігенції. До справи створення національного професійного театру долучилися композитор М. Лисенко і письменник М. Старицький, який для підтримки діяльності трупи, що її згодом очолив, навіть продав власний маєток.

         Корифеї виступили на хвилі пробудження національної свідомості, відкриваючи світові красу української мови, своєрідність фольклору, побуту. Реалістичні діалоги персонажів, які виступали в українських костюмах, змінювалися народними піснями і танцями. До репертуару театру корифеїв увійшли переважно твори української класичної драматургії, оперети М.Лисенка. Це свідчило про утвердження самобутності цього типу театру —  музично-драматичного за формою і фольклорно-етнографічного за змістом.

Аналіз творів мистецтва

v Назвіть, які ви пам’ятаєте опери та оперети М. Лисенка, зокрема для дітей.

         Продовженням і водночас завершенням справи корифеїв у ХХ ст. можна вважати діяльність першого стаціонарного українського театру, створеного М. Садовським у Києві (1907). У формуванні трупи йому активно допомогла М.Заньковецька, до співпраці були запрошені художник В. Кричевський, хормейстер О. Кошиць, балетмейстери В. Верховинець і В. Авраменко. У театрі продовжували ставити українську класику, пробували втілювати західноєвропейську драматургію, зокрема перекладені твори польських авторів, п’єси модерністського спрямування В. Винниченка, О. Олеся та інших. Хист режисера найліпше виявився в музичних постановках «Різдвяна ніч», «Наталка Полтавка», «Енеїда» М. Лисенка, «Катерина» М. Аркаса, «Сільська честь» П.Масканьї, «Продана наречена» Б. Сметани.

Перегляд відеоматеріалу.«Наталка Полтавка» (фрагмент)

 «Сходинка творчості». Виконання творчого завдання.

Інтермедія «З шкільного життя»

Придумайте сценарій цікавої сценки для постановки на шкільному вечорі

Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

v Розкажіть про обрядовий фольклор слов’ян

v Що вам відомо про мистецтво скоморохів?

v Поясніть значення слів «мораліте» та «інтермедія»

v Яка роль театру корифеїв у розвитку української культури?

v Де і коли створено перший український стаціонарний театр?

v Назвіть фундаторів українського класичного театру

v Чи бували ви в театрі? Яку виставу дивились? Поділіться враженнями.

 Домашнє завдання.

v Перегляньте в мережі Інтернет спектакль одного із українських театрів

v Завершіть свою творчу роботу – сценарій інтермедії «З шкільного життя»

Новаторські експерименти  Л.  Курбаса у театрі «Березіль».

«Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати».

                                                                                                          Лесь Курбас

         Здобутки театру корифеїв дали поштовх до розвитку українського сценічного авангарду в 1920-ті роки, стимулювали новаторські експерименти видатного українського режисера, актора, поліглота-перекладача, театрального діяча Леся Курбаса(1887—1937). Очолюваний ним «Молодий театр» сприяв творчому зростанню багатьох митців, зокрема акторів Наталії Ужвій і Гната Юри, художника-сценографа Анатоля Петрицького, кінорежисера Олександра Довженка.

Перегляд відеоматеріалу. «Молодий театр» Леся Курбаса

         У новоствореному театрі «Березіль», який став своєрідним експериментальним майданчиком молодого режисера, Лесь Курбас розпочав втілювати свої авангардні ідеї. Він мріяв вийти за межі етнографічно- побутового театру і створити новий сучасний театр.

         Макети театрального об’єднання «Березіль» здобули золоту медаль на Всесвітній театральній виставці в Парижі (1925), а Л. Курбасу за великий внесок у розвиток театральної культури присвоєно звання народного артиста України. Невдовзі театр «Березіль» було переведено до Харкова — тогочасної столиці України.

         Л. Курбас намагався створити на театральній сцені особливий неіснуючий світ і змусити глядачів повірити в нього, перетворити фантазію в захопливу реальність. По-новому були осмислені твори В. Шекспіра, Г. Ібсена, Ф. Шиллера і Мольєра, здійснені постановки невідомих до цього українському глядачеві п’єс європейських драматургів.

         У 1930-ті роки режисера усунули від керівництва створеного ним театру, а згодом репресували разом з багатьма іншими представниками української інтелігенції доби «розстріляного Відродження». Легендарний «Березіль», перейменований згодом на Харківський театр ім. Т. Шевченка (1934), очолив учень Л. Курбаса, режисер та актор Мар’ян Крушельницький (1897—1963), завдяки якому вдалося частково зберегти ідеї видатного театрального реформатора.

Перегляд відеоматеріалу. «Розстріляне відродження». Лесь Курбас

         У радянську добу в театрах України примусово впроваджувався соціалістичний реалізм, перетворюючи все, що відбувалося на сцені, в ілюзію безтурботного життя, безхмарного щастя. Як не дивно, основними втілювачами цього ідеологічного міфу стали талановиті українські актори, які працювали в театрах Києва, Харкова, Львова, Одеси, Полтави та ін.

         Водночас формується нова генерація митців, які щиро прагнули реалістичності та психологічної розробки образів. До представників творчої інтелігенції, що шукала шляхи до національних джерел, належали видатні режисери і актори Сергій Данченко, Федір Стригун, Богдан Ступка та багато інших.

 «Шекспір сказав: «Світ — театр і ми всі в ньому актори». А Сковорода ще доповнив, сказав: «І кожен грає ту роль, на яку його поставили». Я думаю, це правильно»

Богдан Ступка

Поміркуємо!

v А як думаєте ви? Чи погоджуєтесь з міркуваннями актора?

Перегляд відеоматеріалу. Правила життя легендарного актора Богдана Ступки

         В епоху постмодернізму провідні режисери шукали нові театральні форми,оновлювали сценічну мову і репертуар. Виникли театри-студії, численні експериментальні спектаклі, на афішах з’явилася раніше заборонена драматургія абсурду, спектаклі-колажі. До експериментальних авангардних театрів належали насамперед Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса під керівництвом В. Кучинського, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра під керівництвом Е. Митницького.

         В Одесі відбулася прем’єра першої української рок-опери «Біла ворона» Г.Татарченка і Ю. Рибчинського. У Києві створено перший приватний театр «Браво» (художній керівник Л. Титаренко), єдиний в Україні музичний театр для дітей та юнацтва.

         В Україні функціонують близько 30 державних і кілька приватних лялькових театрів, проводяться міжнародні фестивалі лялькарів: «Інтерлялька» (Ужгород), «Золотий Телесик» (Львів), «Подільська лялька» (Вінниця). У низці спектаклів глядачі мають змогу спостерігати роботу актора з лялькою.

         Невід`ємною складовою культурного процесу є чимало різножанрових міжнародних і всеукраїнських театральних фестивалів, у яких беруть участь театри України та зарубіжні театральні колективи. Фестиваль – це завжди особлива аура, бесіди критиків і розмови з акторами, суперечки і зіткнення різних поглядів на мистецтво театру, особливості національної театральної культури. Саме тут у митців є можливість стати однією міжнаціональною творчою лабораторією.

Перегляд відеоматеріалу. Фестиваль сучасної української драматургії «Дніпро. Театр. UA – 2019»

         У роки незалежності в Україні зростає інтерес до нових театрально-організаційних форм, до вуличного театру, перформансів, флешмобів. З одного боку, театр інтегрує елементи розважальних видів мистецтв — шоу, естради, цирку, з другого — тяжіє до камерності, стає все більш елітарним. Нині українське театральне мистецтво дедалі активніше інтегрується в європейський культурний простір.

Перегляд відеоматеріалу.Театр тіней Teulis. «Крик душі України»

V.  «Сходинка творчості». Виконання творчого завдання.

Сюжет мораліте (п’єси повчального характеру)

 Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

v Що вам відомо про новаторські експерименти видатного українського театрального діяча Леся Курбаса?

v Хто з видатних особистостей «розстріляного Відродження» вам відомий?

v Кого з відомих українських акторів ви знаєте?

v В якому з українських театрів вам хотілося б побувати?

 Домашнє завдання.

v Поцікавтеся, які лялькові театри або театри для дітей і юнацтва існують у нашій області

v Поцікавтеся, які пам’ятники українським театральним діячам є в нашій країні

v Завершіть свою творчу роботу - сюжет мораліте (п’єси повчального характеру)

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО УКРАЇНИ

Музичне мистецтво України Мистецтво 11 клас І частина

Витоки української музичної культури губляться в минулих тисячоліттях.

Перейти к документу Sway

Музичне мистецтво України 11 клас ІІ частина

Михайло Вербицький(1815-1870) - український  композитор,  хоровий  диригент, священик УГКЦ, громадський діяч, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна».

Перейти к документу Sway

Докладні конспекти із домашніми завданнями з цього розділу знаходяться нижче 

Урок №44, 45 (16.03 - 20.03)

Українська музична культура

         Музична культура Київської держави за короткий історичний проміжок сягнула високого рівня, вона розвивалася під впливом європейської музичної культури, не втрачаючи, однак, власної самобутності.

         Зміцнення Київської держави, прийняття християнства сприяли утвердженню Києво-Печерської лаври як осередку високої культури хорового співу. Імена співців Митуси та Ора згадуються в Іпатіївському та Галицько-Волинському літописах. Легендарний Боян зі «Слова о полку Ігоревім» співав, акомпануючи собі на гуслях (інша назва — псалтеріум, або псалтир). Виникає новий фольклорний жанр — билини, в яких оспівували захисників рідної землі, народних героїв.

         На фресках Софійського собору збереглися зображення виконавця на гудку — інструменті, схожому на скрипку. Також там можна побачити цілий ансамбль музикантів, які грають на флейті, сурмах, струнних інструментах, подібних до лютні та ліри, металевих тарілках, дзвонах, парних барабанчиках, а також, можливо, на пневмонічному органі.

         У походах князів супроводжувала так звана ратна музика, урочиста або весела. Вона лунала під час святкових трапез і розваг. У військових оркестрах і побуті використовували духові та ударні інструменти: труби, роги, волинки (жалейки), окарини, кувички; бубни, тарілки, накри (подвійні барабани типу литавр). Особливо шанували на Русі музику дзвонів, що колоритним перегуком супроводжувала християнські свята, а також збирала народ на віче.

Сприймання. Музика дзвонів

         За козацько-гетьманської доби, підчас національно-визвольної боротьби,розквітло мистецтво кобзарів, виниклидуми. Головна тематика цих творів —відображення сторінок української історії, непересічних подій нашої славноїминувшини, моральні аспекти. Думивирізняються своєрідністю художньоїмови. У текстах уживають метафори, порівняння, образи-символи. Речитативнамелодія завжди підпорядковується тексту. Композиція дум складається із заспіву «заплачки», циклу «уступів» і завершення «славнослов’я».

Аналіз творів мистецтва

v Які ви знаєте українські думи? Наведіть приклади творів, які вивчали на уроках історії, літератури.

v Хто виконує думи?

v Якій тематиці вони присвячені?

         Улюбленим інструментом українців стала кобза (пізніше її замінила бандура). Кобзарі нерідко були віртуозами та імпровізаторами, імітуючи струнами «бурю на морі» чи «запеклу баталію». Окрім кобзи, сліпі співці-музиканти часто грали на колісній лірі. У побуті тодішньої української панівної верхівки склалася традиція виконавства на торбані.

Мистецька скарбничка

Торбан — український і польський струнно-щипковий інструмент, поширений у поміщицькому і козацько-старшинському побуті («панська бандура»).

         Пізніше набули поширення багато інших інструментів: на західноукраїнських землях — цимбали, у східній і центральній Україні — басоля і козобас (нагадує віолончель і контрабас). Побутували такі самобутні інструменти, як решето, бугай, тулумбас, зокрема шумові — підкова, деркач, рубель, качалка, затула. З-поміж духових, окрім сопілки, відома коза (дуда), споріднена з європейською волинкою. З давніх-давен в Україні традиційні ансамблі народних інструментів — «троїсті музики» — супроводжували весілля, свята, обряди.

Аналіз творів мистецтва

v Пригадайте склад «троїстих музик», поширених у різних регіонах України.

         Окрім дум, героїчні сторінки боротьби українського народу за незалежність упродовж козацько-гетьманської доби опоетизовували історичні пісні, в яких є образи реальних осіб — гетьманів, козацьких ватажків, народних месників. На відміну від дум історичним пісням притаманні маршові ритми, чітка куплетно-варіаційна форма, виконання хором без супроводу. Наприклад, «Ой на горі та женці жнуть» — у ній згадуються гетьмани П. Дорошенко та П.Сагайдачний. Завдяки епічному фольклору слава про козацькі походи, хоробрість і мужність українських захисників поширювалася й за межами рідної землі.

         Пригадаємо знамениту картину «Козак Мамай» — він завжди із шаблею, люлькою і… кобзою. Тобто — завжди з піснею! Авторство деяких пісень, зокрема «Засвіт встали козаченьки», ймовірно, належить напівлегендарній співачці-полтавчанці Марусі Чурай.

Перегляд відеоматеріалу.Українські історичні пісні

         Соціально-побутові пісні — козацькі, чумацькі, бурлацькі, наймитські тощо — відображали соціальну нерівність, професійну діяльність українців. Вони зазвичай сумні, пронизані щемливими мотивами туги за родиною або, навпаки, — сповнені передчуттям радості зустрічі з рідною домівкою, наприклад «Над річкою бережком».

Перегляд відеоматеріалу. «Над річкою бережком»

 

         Родинно-побутовіпісні можна умовно поділити на такі жанрові різновиди, як ліричні, жартівливі (гумористичні, сатиричні), танцювальні. Завдяки красі й виразності мелодій українська пісенна лірика здобула славу в усьому світі. Жартівливі пісні й танці (метелиця, гопак, козачок, коломийка, аркан, шевчик тощо) відображають таку рису української ментальності, як оптимізм світосприйняття.

         Неможливо перелічити всі різновиди української народної пісні, бо вони невичерпні, як і життя народу.

         Упродовж багатьох століть роль центру музичного професіоналізму відігравала церква. На початковому етапі сформувався одноголосний церковний спів, згодом виникло багатоголосся, певний час вони співіснували. Головна відмінність східного (православного) християнського музичного ритуалу від західного (католицького) полягає у використанні виключно хорового співу а капела.

         Поступово хорова музика, де панував унісонний знаменний розспів, чітко розмежувалася на чотири голоси: бас, тенор, альт, дискант. Виник партесний спів, який фіксували вже не знаками-крюками, а новим «київським» лінійним письмом із квадратними нотами. Партесну музику опановували у братських школах (Київ, Львів, Острог, Луцьк). Узагальненням цієї практики стала «Граматика мусікійська» (1675) Миколи Дилецького (1630—1690), яка вміщує правила композиції, вправи з хорового співу і диригування, поради щодо навчання музики, розвитку слуху, голосу.

         Поступово в побутовому музикуванні зароджувалися світські вокальні жанри: спочатку канти і псальми, які брали до репертуару мандрівні дяки й лірники, згодом — пісня-романс, що виконували під акомпанемент клавікорду, бандури, торбану, а пізніше — фортепіано або гітари.

         У царині вокальної творчості одне з провідних місць належить Григорію Сковороді (1722—1794) — видатному українському філософу, поету, педагогу, музиканту, який грав на багатьох інструментах. Він писав канти, створив збірку «Сад божественних пісень». «Сковородинські пісні» дійшли до нашого часу в усних варіантах-версіях бандуристів і лірників. Поступово вони стали народними.

Перегляд відеоматеріалу. Як звучать твори Григорія Сковороди

 «Сходинка творчості». Виконання творчого завдання.

Пісенна перерва.

Бліц-гра «Українські народні пісні»

Виконання пісень, в яких згадуються чоловічі та жіночі імена

 Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

v Які музичні інструменти існували в Київській державі?

v Назвіть українські народні музичні інструменти, про які ви дізналися вперше

v Схарактеризуйте тематику українських народних історичних пісень

v В чому особливість родинно-побутових пісень?

v Що вам відомо про розвиток церковного співу в Україні?

v Схарактеризуйте творчість Г.Сковороди

Домашнє завдання.

v Колективна робота. Разом з однокласниками здійсніть фольклорну онлайн-експедицію для дослідження музичної культури рідного краю (орієнтовні теми: «Історія в піснях мого краю», «Музичні інструменти в побуті українців»).

 

Урок №46,47 (30.03 - 03.04)

"Золотий вік" української музики

         «Золотим віком» української музики називають другу половину ХVІІІ ст., коли яскраво виявився стиль бароко, а пізніше — класицизм. Саме у цей період досягає вершин хорова творчість блискучого тріо українських композиторів Максима Березовського, Артемія Веделя і Дмитра Бортнянського. Відбувається прорив у галузі світських жанрів: опери, симфонії,концерту, сонати.

         Під впливом західноєвропейської професійної музики у творчості М.Березовського, А. Веделя і Д. Бортнянського одночастинний партесний концерт доби бароко змінюється циклічним концертом епохи класицизму. Він будувався на контрастному зіставленні частин і набув рис своєрідної класичної хорової симфонії.

         Основоположником жанру духовного хорового концерту був Максим Березовський (1745—1777) — композитор яскравої творчої індивідуальності. Він створив оперу «Демофонт» і сонату для скрипки і чембало, що стали першими зразками цих жанрів у вітчизняній музиці. Твори митця вирізняютьсяемоційністю, вишуканістю композиторського письма. Його музика поєднувала традиції західноєвропейської (італійської) музики з елементами української мелодики.

         Концерт «Не отвержи мене во время старости» Березовський написав перед поїздкою до Італії; він призначався для виконання Придворною співацькою капелою. Всі чотири частини твору виростають з коротких поетичних висловів, які служать відправною точкою: 1. «Не отвержи мене во время старости»; 2. «Яко реша врази мои мне, и стригущие душу мою»; 3. «Боже мой, не удалися от меня»; 4. «Да постыдятся и исчезнут оклеветающии душу мою». Композитор звернувся тут до вічних категорій добра і зла, життя і смерті, духовного очищення і бездуховності. Він ніби перегукується із біографією митця, який прожив коротке житгя, сповнене трагізму і випробувань долі. Своєю музикою композитор щиро й проникливе промовляє до людей і до себе самого.

Сприймання музики.

Перегляд відеоматеріалу. Максим Березовський . «Не отвержи мене во время старости» (Хоровий концерт №18). Концерт у будинку органної та камерної музики з нагоди 39-річчя хорової капели «Дударик». Диригує Дмитро Кацал.

         Артемій Ведель(1767—1808) — композитор, диригент, співак (тенор), скрипаль, педагог, писав виключно сакральну музику. Він розвивав у своїх концертах (близько 30) традиції української хорової культури, пісенно-романсової лірики. Музика А. Веделя вирізняється експресивною мелодикою, широким діапазоном людських почуттів — від скорботних до урочисто-величальних.

Сприймання музики.

Перегляд відеоматеріалу. А.Ведель духовний концерт № 25 «Боже, Боже мой» (Академічний хор "Anima" КНУКіМ)

 

         Дмитро Бортнянський (1751—1825) — класик хорової музики, реформатор церковного співу, у творчості якого поєдналися найновіші на той час досягнення європейської, зокрема італійської, музики з вітчизняними музичними традиціями. Він написав понад 100 хорових творів, декілька опер та інших творів світських жанрів, зокрема Концертну симфонію, концерт для чембало з оркестром, сонати тощо.

Сприймання музики.

Перегляд відеоматеріалу. Д. Бортнянський. Хоровий концерт №4 «Воскликніте Господеві вся земля» (Національна заслужена академічна капела «ДУМКА»)

Аналіз творів мистецтва

v Пригадайте, які види музичної творчості — вокально-хорової чи інструментальної — домінували в українській культурі в період романтизму?

         В Україні, як і в Європі, важливу національно-просвітницьку роль відігравала опера. Суттєвий внесок у становлення цього жанру зробив Микола Аркас (1853—1909), який написав оперу «Катерина» на текст поеми Т.Шевченка.

         Зразком поєднання народної та професійної творчості є «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського (1813—1873). Виразна музична мова, що увібрала барви українського пісенного мелосу, тип драматургії з чергуванняммузичних номерів і розмовних діалогів, реалістичність персонажів — ліричних (Оксана, Андрій) і комічних (Карась, Одарка) — сприяли популярності опери.

Сприймання музики.

Перегляд відеоматеріалу. Гулак-Артемовський«Запорожець за Дунаєм». Перший дует Одарки та Карася «Відкіля це ти узявся?»

         На початку ХХ ст. завершився важливий етап розвитку української музики, який увійшов в історію під знаком становлення національної композиторської школи, фундатором якої був видатний громадський діяч, композитор, хоровий диригент, фольклорист, піаніст і педагог Микола Лисенко(1842—1912). Спадщина митця охоплює різні жанри: опери, кантати, вокальні та інструментальні твори. Багатогранна діяльність М. Лисенка мала виняткове значення для розвитку української культури. У діалозі фольклорного і композиторського — типовому для романтичного мистецтва — оформився стиль української професійної музики.

         Фундатором Перемишльської композиторської школи став священик Михайло Вербицький (1815—1870), який писав духовну музику в західноєвропейських традиціях. До театральних п’єс він створював увертюри, що стали першими зразками української симфонічної музики в Галичині. На вірш П. Чубинського «Ще не вмерла України…» М. Вербицький написав солоспів із супроводом гітари. Твір побачив світ у збірці «Кобзар» (1885) і почав поширюватися у численних різновидах. Зі здобуттям Україною незалежності ця пісня стала Державним гімном, символом відродження та єдності українського народу.

         Між поглядами на розвиток національної культури у музикантів західного і східного регіонів України не було значних розбіжностей. Симптоматично, що до «Заповіту» Великого Кобзаря водночас (1868) звертаються на заході України Михайло Вербицький і на сході — молодий Микола Лисенко.

Сприймання музики.

Перегляд відеоматеріалу. М. Лисенко. «Молитва за Україну»

Сприймання музики.

Перегляд відеоматеріалу. М. Вербицький. «Заповіт»

Аналіз творів мистецтва

v Порівняйте музику М. Лисенка і М. Вербицького. Висловіть власні судження щодо авторського прочитання твору Т. Шевченка різними композиторами.

         Всенародної популярності набула мелодія, написана на початку 1870-х років полтавським аматором музики й хорового співу Г. П. Гладким, — саме на цю мелодію «Заповіт» співається під час урочистостей як неофіційний, але всенародний гімн.

Сприймання музики.

Перегляд відеоматеріалу. Г. Гладкий. «Заповіт»(Зведений хор ЛНУ ім.І.Франка) 

 «Сходинка творчості». Виконання творчого завдання.

Доберіть твори живопису певного художнього стилю, що суголосні творам композиторів «Золотого віку» української музики.

 Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

v Поміркуйте, чому другу половину ХVІІІ ст. називають«Золотим віком» української музики?

v Схарактеризуйте жанр духовного хорового концерту

v Назвіть українських композиторів, які зробили великий внесок до світової духовної спадщини

v Твір якого композитора вразив вас найбільше? Поділіться думками.

 Домашнє завдання.

v Стоїть собор, сяє вогнями крізь відчинені двері. То він зупиняє нас, питаючи: «А чи пам'ятаєте ви про святе і високе?». Подумаємо над цим запитанням і на наступному уроці запропонуємо свої варіанти відповіді.

v Завершіть свою творчу роботу - добір творів живопису певного художнього стилю, що суголосні творам композиторів «Золотого віку» української музики

 

Урок №48, 49 (06.04 - 10.04)

Послідовники М. Лисенка

         Послідовники М. Лисенка — М. Леонтович, К. Стеценко і Я. Степовий продовжили його справу.

         Микола Леонтович (1877—1921) — видатний майстер хорової мініатюри, автор знаменитого «Щедрика» й інших хорових обробок українських народних пісень, які ввійшли до золотого фонду нашої культури. Обробки й оригінальні твори (кантата «Льодолом»), духовна музика композитора належать до хорової класики.

Перегляд відеоматеріалу.

Сприймання музики.Українська народна пісня «Зашуміла ліщинонька»,обробка М.Леонтовича

Перегляд відеоматеріалу. «Щедрик» крокує світом»

         Кирило Стеценко (1882—1922) — композитор, хоровий диригент, священик, педагог, учень і духовний спадкоємець М. Лисенка. В образній сфері його музики (хори «Сон» і «Прометей», кантата «Шевченкові», церковні твори, обробки народних пісень) домінують ліричні й лірико-драматичні мотиви.

         Яків Степовий (1883—1921) — автор переважно камерної музики — вокальної та фортепіанної. Опосередковане відтворення національного колориту є ознакою творчого почерку композитора-лірика. Солоспів «Степ» композитора став знаменитим і вплинув на походження його псевдоніма.

Сприймання музики.

К. Стеценко. Солоспів «Стояла я і слухала весну» на вірші Л. Українки.

Я. Степовий. Балада «Три шляхи» на вірші Т. Шевченка. 

Аналіз творів мистецтва

v Висловіть власні судження щодо індивідуального стилю кожного композитора.

         До плеяди композиторів і музичних діячів Західної України доби становлення української професійної музики належать:

• засновник і перший директор Львівського музичного інституту ім. М. Лисенка Анатоль Вахнянин (1841—1908);

• хоровий диригент і засновник музичного видавництва «Бібліотека музикальна» Остап Нижанківський (1862—1919);

• організатор музичної школи та видавництва у Станіславі Денис Січинський (1865—1909);

• композитор, письменник, педагог-просвітитель, автор понад 400 хорових творів Сидір Воробкевич (1836—1903).

         Тривалий час в українській музичній культурі провідними залишалися хорові жанри. Класичним зразком кантати вважається лірико-драматична кантата-поема «Хустина» за Т. Шевченком Левка Ревуцького (1889—1977). Композитор по-новому трактує фольклор: народні мелодії не цитуються, а наразі створюються оригінальні музичні образи у фольклорному дусі.

         До шедеврів українського мистецтва належать хори Бориса Лятошинського (1894—1968) на вірші Т. Шевченка, М. Рильського, О.Пушкіна.

         Вокально-симфонічний жанр став провідним у творчості видатного композитора Станіслава Людкевича (1879—1979). Митця приваблювали драматичні і трагедійні образи, ідеї бунтарства і нескореності, як, наприклад, образ Прометея у кантаті-симфонії «Кавказ» за поезією Т. Шевченка. Для втілення своїх задумів він обирає масштабні композиції із контрастами й наскрізним розвитком.

         Майстром інструментальних мініатюр був Василь Барвінський (1888—1963), який залишив багату камерно-інструментальну спадщину для різних складів (тріо, квартет, квінтет). Завдяки лаконізму засобів, колористичній гармонії, фактурним і тембровим ефектам він створив власний витончений стиль.

З історії шедевра

         Ще з часів Й.-С. Баха, В.-А. Моцарта, Р. Шумана, П. Чайковського існувала традиція писати музику спеціально для дітей. У ХХ ст. її продовжили К. Дебюссі, С. Прокоф’єв, Б. Барток. Український композитор Василь Верховинець уклав збірку ігор з піснями для маленьких дітей «Весняночка». Основоположником дитячого фортепіанного репертуару в українській музичній культурі став Віктор Косенко(1895—1938).

         Фортепіанний цикл «24 дитячі п’єси» розкриває яскравий і радісний світ дитинства. Цикл містить різноманітні за тематикою і настроями твори. Широку популярність у юних піаністів здобули наспівні «Колискова» і «Мелодія», таємничо-загадкові «Казочка» і «Балетна сценка», веселі та швидкі «Дощик» і «За метеликом», пейзажні п’єси «На галявині» й «Пастораль». У цьому циклі В.Косенко вперше в українській музиці ввів у практику навчання учнів усі 24 тональності. Дитячі п’єси композитора — зразок поєднання професійної майстерності та розуміння психології дитини, її життєвих інтересів і мрій.

Перегляд відеоматеріалу.

Сприймання музики. В. Косенко. «Дощик»

Сприймання музики. В. Косенко. «Колискова» 

  «Сходинка творчості». Виконання творчого завдання.

«Психологічний портрет композитора»

Спробуйте уявити якою людиною був композитор (на вибір). Які риси характеру йому можуть бути притаманні. Аргументуйте свою думку.

 Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

v У чому полягає значення творчості М.Леонтовича?

v Схарактеризуйте твір, який сьогодні вас вразив найбільше. Що ви знаєте про автора твору?

v Чому, на вашу думку, композитори зверталися до творів Т. Шевченка?

Домашнє завдання.

v Дослідіть творчість одного із українських композиторів детальніше. Поділіться думками щодо творчості цього композитора з однокласниками

v Завершіть свою творчу роботу - «Психологічний портрет композитора»

Урок №50, 51 (13.04 - 17.04)

Неофольклоризм. Музичний авангард і модернізація

Поєднання самобутніх зразків фольклору із сучасними засобами виразності — характерна ознака неофольклорного стилю Мирослава Скорика.

Мистецька скарбничка

         Неофольклоризм (від грецьк. новий і фольклор) — течія в європейській музиці 20 століття, у якій відновлення засобів музичного письма органічно пов'язане з опорою на фольклор. Неофольклоризм розвився в рамках загальної тенденції до відмови від романтичної суб'єктивності у першій третині XX століття.

              Із музики до фільму «Високий перевал» режисера В. Денисенка походить знаменита «Мелодія» М.Скорика, що стала своєрідною візитною карткою нової української музики.

Сприймання музики.

М. Скорик. «Мелодія» (фрагмент)

         У «Карпатському концерті», циклі «Гуцульський триптих» митець знаходить оркестрові барви, що нагадують звучання народних інструментів цього регіону — трембіти, флояри, цимбалів. Водночас у його творах використано прийоми сучасної серійної техніки. Такий синтез надає музичній мові композитора неповторного забарвлення.

Перегляд відеоматеріалу.

Сприймання музики.

М. Скорик. «Карпатський концерт» (фрагмент)

         Євген Станкович — один із провідних українських композиторів-симфоністів сучасності. Його творчості притаманні монументальність задумів, драматизм, глибинні зв’язки з фольклором Закарпаття, експериментування у царині музичних форм і техніки. У доробку композитора масштабні та камерні неокласичні симфонії, фольк-опера «Цвіт папороті», балети, музика до кінофільмів. Він одним із перших у вітчизняній музиці застосував прийоми полістилістики, колажу.

         Є. Станкович — глибоко національний митець. Як педагог особливу увагу він приділяє орієнтації молодих композиторів на традиції національної музичної культури. Творчі досягнення композитора вийшли за межі національного виміру, ставши загальнолюдським надбанням.

Перегляд відеоматеріалу.

Сприймання музики.

Є. Станкович. Камерна симфонія № 3 (фрагмент)

Аналіз творів мистецтва

v Спробуйте дати власне тлумачення змісту прослуханих творів Скорика та Станковича. Визначте риси неофольклоризму і неокласицизму.

         Серед композиторів-сучасників, які приділяють значну увагу збагаченню українських хорових традицій, яскравою постаттю є Леся Дичко — майстриня хорової музики різних жанрів: літургій, хорів-мініатюр, кантат, зокрема й для дитячих хорів.

         Про новаторські пошуки у сфері поєднання архаїки і найсучасніших музичних засобів виразності свідчать концерт для хору, солістів і симфонічного оркестру Івана Карабиця «Сад божественних пісень» на слова Г.Сковороди. Композитор застосовує сучасні сонорні звучання, які надають музичним образам оригінального колористичного забарвлення.

Перегляд відеоматеріалу.

Сприймання музики.Іван Карабиць «Сад божественних пісень»(фрагмент)

         У музичній культурі минулого століття співіснували дві системи: з одного боку, офіційна музика соцреалізму, що, попри загальну естетику творів на замовлення, мала значні творчі здобутки, з іншого — офіційно не визнана у власній країні творчість композиторів-шістдесятників, які сповідували інші естетичні ідеали, реалізуючи їх переважно в інструментальній музиці, зокрема камерній.

         Творчість представників музичного авангарду має непересічне значення для модернізації музичної мови, вони першими почали застосовувати додекафонію, сонорику, алеаторику.

Мистецька скарбничка

Додекафонія (від грец. дванадцять і звук) – атональна система композиції. Інша назва – дванадцятитонова техніка

Алеаторика (з лат. — гральна кістка, випадковість) — метод музичної композиції ХХ ст.; передбачає мобільність, незакріпленість музичного тексту, форми твору.

Сонорика (від лат. — дзвінкий, голосний) — один із методів композиторськоїтворчості у музиці ХХ ст.; ґрунтується на використанні тембрових яскраво забарвлених звучань — сонорів.

         Творчість представників музичного авангарду.Це, наприклад, твори Віталія Годзяцького «Розрив площин» і Валентина Сильвестрова «Спектри». Виникає також «конкретна музика», в якій поряд із музичними звуками використовують акустичні ефекти, шуми. Саундтрек Леоніда Грабовського до фільму Ю.Іллєнка «Криниця для спраглих» (1965) стає одним із перших таких зразків.

         Новаторську творчість В. Сильвестрова спочатку визнали й високо оцінили за кордоном. У 1960—1970-х роках він став лауреатом Міжнародної премії США, Міжнародного конкурсу молодих композиторів у Нідерландах. Пізніше митець здобув визнання і в Україні.

         У царині пісенної творчості значні досягнення мав Платон Майборода (1918—1989), чий задушевний авторський стильвиявився у піснях «Рідна мати моя», «Пісня про вчительку»,«Київський вальс».

Перегляд відеоматеріалу.

Сприймання музики.П.Майборода «Київський вальс»

         Понад дві сотні ліричних пісень створив Олександр Білаш (1931—2003), з-поміж яких справжній шедевр — «Два кольори» наслова Дмитра Павличка.

Перегляд відеоматеріалу.

Сприймання музики.О.Білаш «Два кольори»

         Українська пісенна спадщина збагатилася такими чудовими творами, як«Чарівна скрипка» Ігоря Поклада,«Очі волошкові» Степана Сабадаша, «Чорнобривці» Володимира Верменича, «Червона рута» Володимира Івасюка та ін.

Перегляд відеоматеріалу.

Сприймання музики.І.Поклад. «Чарівна скрипка»

  «Сходинка творчості». Виконання творчого завдання.

Пісенна перерва.Виконання пісень

·        В. Верменич «Чорнобривці»

·        В.Івасюк «Червона рута»

 Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

v Як ви розумієте поняття «авангард» у мистецтві?

v Схарактеризуйте ознаки неофольклорного стилю Мирослава Скорика

v Поміркуйте, у чому «секрет вічної молодості» пісенних шедеврів Майбороди, Білаша, Поклада, Верменича?

v Поміркуйте, чому пісня «Червона рута» стала символом не лише української музичної естради, а й української культури загалом.

Домашнє завдання.

v Подивіться документальні фільми, присвячені життю і творчості В.Івасюка

v Віднайдіть в мережі Інтернет караоке пісень Майбороди, Білаша, Поклада, Верменича, Івасюка. Поцікавтеся, чи знайомі батькам ці пісні.

Урок №50, 51 (21.04 - 24.04)

Музичне виконавство: Б. Гмиря, С. Крушельницька, А. Солов’яненко та ін. Поп-музика. Рок-музика. Музика митців української діаспори.

В умовах налагодження міжнародних зв’язків в українську музичну культуру проникають потужні струмені західноєвропейського постмодернізму. Молоді композитори починають активно звертатися до модерних засобів у звуковій і технічній сферах, джазових інтонацій, здобутків поп-культури.

         Високого рівня досягло українське музичне виконавство. Українська співачка (сопрано) Соломія Крушельницька (1872—1952) з грандіозним успіхом виступала на багатьох оперних сценах світу, зокрема в міланському театрі Ла Скала, паризькій Гранд-опера. Італійський композитор Дж. Пуччіні, автор опери «Чіо-Чіо-Сан», подарував Соломії, яка виконувала головну партіюу цій опері, свій портрет із написом: «Найпрекраснішій і найчарівнішій Батерфляй».

Перегляд відеоматеріалу. Співачка неймовірної сили характеру і таланту. Зіркова історія Соломії Крушельницької

         Українське вокальне мистецтво уславилося поза межами України іменами Івана Паторжинського, Бориса Гмирі, Івана Козловського, Оксани Петрусенко, Дмитра Гнатюка, Анатолія Солов’яненка, Євгенії Мірошниченко, Володимира Гришка, Ольги Басистюк, Вікторії Лук’янець, Тараса Штонди та багатьох інших.

Сприймання музики.

Перегляд відеоматеріалу. Анатолій Солов’яненко «Місяць на небі»

         Українська популярна музика ввібрала традиції народних ліричних пісень і професійних солоспівів, а також зарубіжної естради. Сформувалися різні напрями: поп-музика, рок-музика, джаз, авторська (бардівська) пісня. Зародився особливий різновид пісенної творчості — шлягер.

         Українська естрадна пісня набула популярності в 1960-1970-х роках завдяки поширенню вокально-інструментальних ансамблів, серед яких найвідомішими були «Мрія», «Смерічка», «Кобза», «Червона рута», «Краяни», «Соколи» та ін.

Сприймання музики.

Перегляд відеоматеріалу. ВІА «Кобза»«Ти і я – одна сім’я»

         Широкій популяризації естрадної пісні сприяв фестивально-конкурсний рух. Завдяки пісенному фестивалю «Червона рута», численним фестивалям і конкурсам («Таврійські ігри», «Крок до зірок», «Голос країни») сучасна популярна музика досягла в Україні свого злету.

         Наших виконавців почули і зрозуміли в інших країнах світу, а Руслана і Джамала стали переможницями «Євробачення».

         Кращі вітчизняні гурти спираються на національні джерела, поряд з новітніми електронними використовують українські народні інструменти. Зароджуються національні традиції рок-музики, у її мелодику проникають фольклорні інтонації.

Сприймання музики.

Перегляд відеоматеріалу. Гурт «Гайдамаки»

         У популяризації української музики у світі істотну роль відіграли хорові та інструментальні колективи, насамперед хор Олександра Кошиця (1875—1944), оркестри й хори під керівництвом автора улюбленої в народі пісні «Гуцулка Ксеня» Ярослава Барнича (1896—1967).

Сприймання музики.

Перегляд відеоматеріалу. «Гуцулка Ксеня», Я.Барнич, обр.Є.Козака (Камерний хор «Галицькі передзвони»)

         Значну творчу спадщину залишили композитори української діаспори. Андрій Гнатишин із Відня та Ігор Соневицький зі США розвивають багатовікові традиції духовної музики. Юрій Фіяла написав «Українську симфонію» і симфонічну поему «Тіні забутих предків» за твором М.Коцюбинського, Микола Фоменко — опери «Івасик-Телесик» і «Маруся Богуславка», солоспів «Любіть Україну».

         Українська діаспора пишається плеядою оперних співаків, серед яких Модест Менцинський, Олександр Мишуга, Євгенія Зарицька,Ірина Маланюк та інші.

         Американська співачка українського походження Квітка Цісик(1953—1998) стала володаркою премії «Оскар» (фільм «You Light Up My Life», реж. Дж.Брукс, 1977). Вона співала в Гентській опері (Бельгія), виступала на американському телебаченні, у рекламі. Записала два українські альбоми «Квітка. Пісні України» і «Два кольори».

Сприймання музики.

Перегляд відеоматеріалу. Квітка Цісик. «Я піду в далекі гори»

Перегляд відеоматеріалу. Квітка Цісик. «Коханий»

         За межами Батьківщини українські музиканти підтримували виконавство на народних інструментах. Твори для бандури та ансамблів бандуристів писали керівник і диригент капели бандуристів ім. Т. Шевченка з американського міста Детройта Григорій Китастий, співаки-бандуристи Василь Ємець та Зіновій Штокалко.

         Серед відомих інструменталістів діаспори — піаністки Любка Колеса і Дарія Гординська-Каранович, піаніст, композитор і диригент Вірко Балей.

        

         Музичне мистецтво України пройшло тривалий і складний шлях еволюційного зростання, втрат і здобутків,збагатило панораму стилів і жанрів, поєднало традиції та інновації. Це, зрештою, наша історія, яку ми мусимо вивчати й критично оцінювати. Але насамперед захоплюймося найвищими її цінностями - самою Музикою, яка завжди полонила серця мільйонів українців і яку з великим інтересом відкривають для себе народи інших країн.

  «Сходинка творчості». Виконання творчого завдання.

Ескіз обкладинки музичного альбому «Звучить український рок» (вкажіть перелік пісень)

 Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

v Зазначте основні здобутки української музики в царині виконавства.

v Назвіть пісенні фестивалі, які широко популяризують укрїнську естрадну пісню

v У чому полягають особливості виконавства в українській діаспорі?

v Кого із сучасних співаків, співачок і гуртів виобрали б для виступу на «Євробаченні». Аргументуйте свій вибір.

 Домашнє завдання.

v Поцікавтеся детальніше культурою української діаспори. З’ясуйте, чи зверталися композитори до тем, пов’язаних з Україною, до фольклору, творів українських поетів і письменників

v Завершіть свою творчу роботу - ескіз обкладинки музичного альбому «Звучить український рок» (вкажіть перелік пісень)